Ворчалка

Загальний список топонімів-об’єктів 

(вулиці, проспекти, провулки, бульвари, сквери, площі та селища Краматорська,  що підлягають перейменуванню):

(167 топонімів-об’єктів)

1. Акулова / Акулова: Акулов Іван Олексійович(1888-1939) – радянський партійний і державний діяч. Секретар Уральського обласного, Оренбурзького, Киргизького крайових і Кримського обласного комітетів РКП(б) (1918-1922). Член президії ЦК спілки гірників, голова Донецького губернського відділу спілки гірників (1922-1927). Голова Всеукраїнської ради профспілок (1927-1929). Заступник наркома РСІ СРСР та член Президії ЦКК ВКП(б) (1930-1931). Прокурор СРСР, пізніше секретар ЦВК СРСР (1933-1935).

2. Артема / Артема: Сергєєв Федір Андрійович, більш відомий як «товариш Артем» (1883-1921) – радянський державний діяч. Активний борець проти українського визвольного руху в 1917-1921. Засновник Донецько-Криворізької радянської республіки (1918). Голова ВУЦВРК (1918). Голова ВУЦВК УСРР (1919). Став одним із символів радянської пропаганди.

3. Артемовская  / Артемівська

4. Бабушкина / Бабушкіна:Бабушкін Іван Васильович(1873-1906) – більшовицький діяч, один з учнів і соратників В. І. Леніна. Став одним із символів радянської пропаганди.

5. Бадаева / Бадаєва: Бадаєв Олексій Єгорович(1883-1951) – радянський партійний і державний діяч. Голова Центросоюзу (1930-1931). Нарком харчової промисловості СРСР (1937-1938). Голова Президії Верховної Ради РСФРР та Заступник Президії Верховної Ради СРСР (1938-1944).

6. Басина / Басіна: Басин Меєр Велькович (1890-1918) – радянський державний діяч, член ВРК Кавказької армії, один з 26 бакінських комисарів.

7. Баумана / Баумана: Бауман Карл Янович (1892-1937) – радянський партійний і державний діяч. Перший секретар Московського обкому ВКП(б) (1929-1930), член ЦК ВКП(б) (1925-1938). Член ВЦВК та ЦВК СРСР.

8. Белова / Бєлова:Бєлов Іван Панфілович (1893-1938) – радянський військовий діяч, командарм 1-го рангу (1935). Член ЦВК СРСР, член Військової ради при наркомі оборони СРСР.

9. Бирюзова / Бірюзова: Бірюзов Сергій Семенович (1904-1964) – радянський військовий діяч, маршал Радянського Союзу  (1955). Головнокомандуючий військами ППО (1955-1962), Головнокомандуючий ракетними військами стратегічного значення (1962-1963). Начальник Генштабу Збройних сил СРСР (1963-1964).

10. Благоева / Благоєва: Благоєв Димитр(1856-1924) – болгарський політичний діяч, видатний діяч болгарського та міжнародного комуністичного руху, засновник БРСДП (тесняків) та КПБ. 

11. Блинова / Блінова:Блінов Афанасій Сергійович (1904-1961) – радянський діяч держбезпеки, генерал-лейтенант, заступник міністра державної безпеки СРСРВ. С. Абакумова.

12. Блюхера / Блюхера: Блюхер Василь Костянтинович (1890-1938) – радянський військовий діяч, маршал Радянського Союзу. Головнокомандувач, військовий міністр і голова Військової ради Далекосхідної республіки (1921-1922).Командувач Особливою Червонопрапорною Далекосхідною армією (1929-1938).

13. Бонивура / Бонівура: Бонівур Віталій Борисович(1902-1922) –  учасник Громадянської війни  на Далекому Сході, організатор комсомольського руху на Далекому Сході.Інструктор Нікольск-Уссурійського райбюро комсомолу (1921-1922). Став одним із символів радянської пропаганди.

14. Боша / Боша:Бош Євгенія Богданівна (уроджена Євгенія Готлібівна Майш, 1879-1925) – радянська партійна і державна діячка, агітатор і пропагандист. Активний борець проти українського визвольного руху в 1917-1921. Народний секретар внутрішніх справ Радянської України (1917-1918).

15. Бубнова / Бубнова: Бубнов Андрій Сергійович (1884-1938) – радянський  державний, партійний і військовий діяч.Активний борець проти українського визвольного руху в 1917-1921. Член оргбюро по створенню КП(б)У (1918). Нарком внутрішніх справ УСРР (1919). Начальник Політичного управління РСЧА (1924-1929). Член ЦК ВКП(б) (1924-1937).

16. Буйко / Буйка: Буйко Петро Михайлович (1895-1943) – радянський  державний діяч, професор Київського медичного інституту, учасник партизанського руху в Україні (1942-1943).Активний борець проти українського визвольного руху в 1917-1921. Учасник січневого повстання в Києві в 1918 році проти УНР (Центральної Ради) та подальшої боротьби РСЧА з українською державністю.

17. Вацетиса / Вацетіса:Вацетіс Іоаким Іоакимович (1873-1938) –  радянський військовий діяч,командарм 2-го рангу. Командир Латиської стрілецької дивізії (1918). Головнокомандуючий РСЧА (1918-1919 рр.). Член РВС РСЧА.

18. Ватутина / Ватутіна: Ватутін Микола Федорович (1901-1944) – радянський військовий діяч. Генерал армії (1943). Заступник начальника Генштабу (1941, 1942). Член Центральної Ревізійної Комісії ЦК КП(б)У.

19. Вильгельма Пика / Вільгельма Піка:Пік Фрідріх Вільгельм (1876-1960) – видатний діяч німецького та міжнародного комуністичного руху, один із засновників Комуністичної партії Німеччини (1918), керівник німецьких більшовиків («спартаківців») у 1916-1918 рр., член Виконавчого комітету Комінтерна (1921-1944). Голова КПН (1935-1946). Президент НДР (1949-1960 рр.)

20. Владимирская / Володимирська: Володимирський Михайло Федорович (1874-1951) – радянський партійний і державний діяч. Голова Всеросійського ЦВК (з 1919). ЦКК КП(б)У та нарком РСІ УРСР (1925-1926).Голова Центральної Ревізійної Комісії ЦК ВКП(б) (1927-1951).

21. Вознесенского / Вознесенського: Вознесенський Микола Олексійович (1903-1950) – радянський партійний і державний діяч. Голова Держплана СРСР (1942-1946 рр.), заступник Голови РНК / Радміна СРСР (1937-1949 рр.). Член Політбюро ЦК ВКП(б), член ЦК ВКП(б).

22. Войкова / Войкова: Войков Петро Лазаревич (1888-1927) – радянський партійний і держаний діяч, дипломат, один із організаторів та учасників розстрілу царської сім’ї у липні 1918 року. Голова Єкатеринбурзької міської думи та ВРК (1917-1918).У 1919 – в Наркомпроді, потім у Центросоюзі, з жовтня 1920 — член колегії Наркомзовнішторгу, у 1924-1927 рр. –  повпред СРСР у Польщі.

23. Володарского / Володарського: Гольдштейн Моїсей Маркович, більш відомий під псевдонімом «Володарский В.» або як Володарський Моїсей Маркович (1891-1918) –радянський партійний і держаний діяч, агітатор і пропагандист. Комісар друку, пропаганди та агітації Північної області (1918). «Прославився» фальсифікацією результатів виборів до Петроградської ради (червень 1918 р.) та масовим закриттям в Петрограді опозиційних газет (усього за декілька місяців 1918 року Володарський закрив до 150 газет загальним тиражем до двох мільйонів екземплярів).

24. Воровского / Воровського: Воровський Вацлав Вацлавович(1871-1923) – радянський партійний і держаний діяч, дипломат, публіцист. Повпред РСФРР в Скандинавії (1917-1918). Ініціатор боротьби проти Російської православної церкви (1919). Завідувач Державним видавництвом (1919). Повпред РСФРР в Італії (1921-1923).

25. Ворошилова / Ворошилова:Ворошилов  Климент Ефремович(1881-1969)  – радянський військовий, державний і партійний діяч. Нарком оборони СРСР (1925-1940). Голова Президії Верховної Ради СРСР (1953-1960). Член Політбюро ЦК ВКП(б) (1926-1952), член Президії ЦК КПРС (1952—1960), член ЦК  ВКП(б) (1921-1961 та 1966-1969).

    Ворошилову належить рекорд тривалості перебування в Політбюро ЦК ВКП(б) (ЦК КПРС), Президії ЦК КПРС (34,5 роки: з 1926 р. по 1960 р.).

26. Ворошиловградская / Ворошиловградська

27. Гамарника / Гамарника: Гамарник Ян Борисович (1894-1937) – радянський військовий, державний і партійний діяч, армійський комісар 1-го рангу. Активний борець проти українського визвольного руху в 1917-1921. Член оргбюро по створенню КП(б)У (1918). Голова Київського губкому КП(б)У (1921-1923), голова Дальревкома (1923-1926), Перший секретар ЦК КП(б) Білорусії (1928-1930). Начальник Політичного управління РСЧА (1930-1937).

28. Гая / Гая: Гай Гай Дмитрович (1887-1937) –радянський військовий і  державний діяч, комкор (1935). У грудні 1918-червні 1919 рр. командував 1-ю армією Східного фронту, потім 42-ю стрілецькою і 1-ю Кавказькою дикою кавалерійською дивізіями на Південному фронті. Під час радянсько-польської війни 1920 р. командир 3-го кінного корпусу Західного фронту. Наркомвійськмор Вірменії (1922). 

29. Горбатова / Горбатова: Горбатов Олександр Васильович (1891-1973) – радянський військовий, державний діяч, генерал армії. Активний борець проти українського визвольного руху в 1917-1921.Командир 7-го Чернігівського Червоного козацтва кавалерійського полку в Україні (1921-1928).    Командир 2-ї кавалерійської  дивізії в Україні (1936-1937). Командувач ВДВ (1950-1954). Кандидат в члени ЦК КПРС (1952-1961).      

30. Горького / Горького:Пешков Олексій Максимович, більш відомий під псевдонімом «Максим Горький» (1868-1936) – радянський культурний і державний діяч, агітатор і пропагандист, письменник. Організатор І Всесоюзного з’їзду радянських письменників (1934). Голова Оргкомітету по створенню Спілки письменників СРСР (1932-1936). Організатор багатьох радянських газет і журналів та книжкових серій «История фабрик и заводов», «История гражданской войны». Член ЦВК СРСР (1929). Був оточений офіційним визнанням вищого радянського керівництва як «буревісник революції», «великий пролетарський письменник», «засновник соціалістичного реалізму». Зіграв вкрай негативну роль в легітимації сталінського тоталітарного режиму та виправдання його політичних репресій: став редактором і співавтором книги "Беломорско-Балтийский канал имени Сталина" (1934), де виступив апологетом сталінізму, був одним з винуватців репресій серед радянських письменників, бо зробив можливим тотальний контроль сталінського режиму над радянськими письменниками, створивши одержавлену Спілку письменників СРСР, був активним учасником сталінських ідеологічних кампаній та автором головного гасла сталінських репресій 1930-х років – «Если враг не здается, его уничтожают!». Став одним із символів радянської пропаганди.

31. Центральна бібліотека імені Горького

32. Гречко / Гречко: Гречко  Андрій Антонович(1903-1976) –  радянський військовий, державний і партійний діяч, Маршал Радянського Союзу (1955). Головнокомандуючий Групою радянських окупаційних військ в Німеччині (1953-1954), організатор придушення червневого народного повстання в Німеччині 1953 року. Головнокомандуючий Сухопутними військами СРСР (1957-1967). Міністр оборони СРСР (1967-1976).Член ЦК КПРС (1961-1976), член Політбюро ЦК КПРС (1973-1976).

33. Дзержинского / Дзержинського: Дзержинський Фелікс Едмундович  (1877-1926) –  радянський державний і партійний діяч. Засновник і голова ВЧК (1917-1922) та один з головних організаторів «червоного терору» в Радянській Росії та на захоплених Червоною армією територіях (1918-1920). Голова ГПУ при НКВС РСФРР (1922-1923), голова ОГПУ СРСР (1923-1926).Член ЦК ВКП(б) (1917-1926). Кандидат в члени Політбюро ЦК ВКП(б) (1924-1926).

34. Димитрова / Димитрова: Димитров Георгій Михайлович (1882-1949) –  діяч болгарського та міжнародного комуністичного руху. Генеральний секретар Виконавчого комітету Комінтерну (1935-1943).Керівник Міжнародного відділу ЦК ВКП(б) (1943-1945). Генеральний секретар ЦК БКП (1948-1949).Його називали «болгарський Ленін».

35. Доватора  / Доватора: Доватор Лев Михайлович (1903-1941) – радянський військовий діяч, комкор (1941), генерал-майор (1941).

36. Дубового / Дубового: Дубовий Іван Наумович (1896-1938) –  радянський військовий діяч, командарм 2-го рангу.Активний борець проти українського визвольного руху в 1917-1921. З 1935 року — командувач військами Харківського військового округа, член Військової ради при наркоматі оборони СРСР.

37. Дубровинского / Дубровінського: Дубровінський Іосиф Федорович(1877-1913) – російський революційний діяч, більшовик.  Один з керівників Московського Робітничого союзу. Учасник Революції 1905-1907 рр. (Санкт-Петербург, Кронштадт, Москва). Член ЦК РСДРП(б) (1903-1905; 1907-1910).               Дубровінський Яків Федорович(1882-1918) – російський революційний діяч, більшовик. Брат І. Ф. Дубровінського. Учасник Революції 1905-1907 (Москва, Одеса). Один з більшовистських керівників в Сибіру (Красноярськ). Член Середньосибірського рай бюро ЦК РСДРП(б).

38. Железняка / Железняка:Железняков Анатолій Григорович, більш відомий як «матрос Железняк»  (1895-1919) – радянський військовий діяч. Активний борець проти українського визвольного руху в 1917-1921. Став одним із символів радянської пропаганди. 

39. Жукова / Жукова: Жуков Георгій Костянтинович (1896-1974) – радянський військовий і державний діяч,Маршал Радянського Союзу (1943), командувач військами Київського особливого військового округу (1940), Начальник Генерального штабу РСЧА (лютий-липень 1941), представник Ставки Головного командування (1941-1945), міністр оборони СРСР (1955-1957).  Член ЦК КПРС (1954-1957). Звинувачений у воєнних злочинах: геноцид українців в 1943-1944 рр. (знищення біля         1 млн. «піджачників» – нашвидкуруч мобілізованих українців з окупованих територій, шляхом злочинного посилання їх в бій ненавченими та майже неозброєними, в ході форсування Дніпра у вересні 1943 р. (250-270 тис. втрат) та під час Корсунь-Шевченківської  операції 24 січня-17 лютого 1944 р. (770 тис. втрат); спроба примусової депортації всіх українців та членів їх родин до Сибіру (наказ № 0078/42 від 22 червня 1944 р.);масові розстріли особового складу Червоної армії в 1941 р.; взяття заручників (наказ № 270 від 16 серпня 1941 р.); пограбування на окупованих територіях Німеччини у власних інтересах збагачення; випробування ядерної зброї на людях (військові дослідні навчання з практичним застосуванням ядерної зброї на Тоцькому полігоні Оренбурзької області 14 вересня 1954 року (від 45.000 до 60.000 радянських солдат були піддані дії радіації після вибуху атомної бомби); збройне придушення народного повстання (селянського повстання на Тамбовщині («антоновщина») в грудні 1920-серпні 1921 рр.), Угорської антикомуністичної революції 1956 р.). 

40. Заломова / Заломова: Заломов Петро Андрійович (1877-1955) –активний учасник революційного руху в Росії, більшовик, прототип героя романаМ. Горького «Мати» Павла Власова. Активний борець проти українського визвольного руху в 1917-1921. 

41. Затонского / Затонського: Затонський Володимир Петрович (1888-1938) – радянський державний і партійний діяч. Активний борець проти українського визвольного руху в 1917-1921. Голова ЦВК радянської УНР (1918). Член оргбюро по створенню КП(б) (1918).Голова Галицького революційного комітету (1920). На посаді наркома освіти УСРР (1918, 1922-1923, 1933-1937) активно сприяв русифікації української освіти і культури.Народний комісар Робітничо-селянської інспекції УСРР та голова Центральної контрольної комісії ЦК КП(б)У (1927-1933).

42. Зои Космодемьянской /Зої Космодем’янської: Космодем’янська Зоя Анатоліївна (1923-1941) – боєць диверсійно-розвідувальної групи штабу Західного фронту, закинута в 1941 році у німецький тил, в Підмосков’я, для підпалу сіл на окупованій території. Стала одним із символів радянської пропаганди.

43. Калинина / Калініна: Калінін Михаїл Іванович(1875-1946) – радянський партійний і державний діяч, «всесоюзний староста». Член ЦК ВКП(б) (1919-1946), член Політбюро ЦК (1926-1946). Голова ЦВК СРСР (1922-1938), голова Президії Верховної Ради СРСР (1938-1946)

44. Каменева / Каменєва: Каменев Сергей Сергійович (1881-1936) –  радянський воєначальник. Головнокомандуючий РСЧА (1919-1924).

45. Каменский / Каменський: Каменський Абрам Захарович (1885-1938) – радянський партійний і державний діяч. Активний борець проти українського визвольного руху в 1917-1921рр.  Член Донецько-Криворізького обкому більшовиків, редактор газети «Донецький пролетар» (1917). Активний діяч Донецько-Криворізької Республіки, в березні-квітні 1918 року - нарком держконтролю ДКР, одночасно голова Луганського парткомітетів. Заступник наркома національностей РСФРР Й. Сталіна (1919-1920). З 1936 року працював у наркоматі фінансів РРФСР.

46. Карбишева / Карбишева: Карбишев Дмитро Михайлович (1880-1945)  –радянський військовий діяч, генерал-лейтенант інженерних військ (1940), професорВійськової академії Генерального штабу. У Громадянську війну організовував інженерне забезпечення військовий операцій РСЧА на Східному та Південному фронтах (1918-1920), за що двічі нагороджується золотим годинником з написом: «Червоному борцю Соціалістичної революції від ВЦВК». У 1921-23 рр. на відповідальних посадах у штабі збройних сил України і Криму та Українського військового округу. Голова Інженерного комітету Головного військово-інженерного управління РСЧА (1923-1926). З 1926 р. на викладацькій роботі у Військовій академії ім. Фрунзе, з 1936 р. – у Військовій академії Генштабу. Учасник радянсько-фінської війни 1939-1940 років. У складі групи заступника начальника Головного військово-інженерного управління по оборонному будівництву виробляв рекомендації військам щодо інженерного забезпечення прориву лінії Маннергейма. Став одним із символів радянської пропаганди.

47. Карла  Маркса / Карла  Маркса: Маркс Карл Гайнріх (1818-1883) – німецький і міжнародний політичний діяч, філософ-матеріаліст, теоретик-суспільствознавець, політекономіст, політичний журналіст-публіцист, один із основоположників марксизму та засновників міжнародного комуністичного руху, теоретик комунізму, один із засновників Першого Інтернаціоналу.   Друг і соратник Фрідріха Енгельса.Став одним із символів радянської пропаганди.

48. Каширина  / Каширіна:Каширін Микола Дмитрович(1888-1938) – радянський військовий діяч, командарм 2-го рангу (1935). Головнокомандуючий Уральською партизанською армією, що діяла в тилу білих на Південному Уралі (1918). Активний борець проти українського визвольного руху в 1917-1921 рр. Командир 3-го кавалерійського корпусу на Південному фронті, командувач Олександрівською групою військ по боротьбі з махновщиною (1920). Командир 14-го стрілецького корпусу для особливо важливих доручень штабу РСЧА, командир 1-го кавалерійського корпусу Червоного козацтва (1923-1925). Командувач військами Північно-Кавказького військового округу (1931-1937). з 1934 Член Військової ради НКО СРСР (1934-1938).

49. Клары Цеткин / Клари Цеткін: Цеткін Клара (1857-1933) – видатна діячка німецького і міжнародного комуністичного руху, німецький політик, одна із засновниць Комуністичної партії Німеччини, активістка боротьби за права жінок. Член Виконкому Комінтерну (1921-1933).

50. Кедрова /  Кедрова: Кедров Михайло Сергійович (1878-1942) –  радянський військовий і державний діяч, працівник ВЧК. Перший керівник Особливого відділу ВЧК (з січня 1919), організатор перших радянських концентраційних таборів в Архангельській губернії (Холмогорського, Пертомінского, Соловецького таборів). Начальник центрального управління таборів примусових робіт НКВС РРФСР (1919). Особливоуповноважений ВЧК у Вологді в червні-липні 1919 р., на Південному фронті в липні-серпні 1919 р., представник ВЧК в Заволжі з листопада 1919 р., голова Каспійської морської ЧК (1921-1924). Голова Червоного Спортивного Інтернаціоналу (1926-1931). Член Президії Держплану СРСР, керівник сектором оборони, потім відділом науки і техніки (1931-1936).

51. Кирова / Кірова: Кіров Сергій Миронович (справжнє прізвище Костріков) (1886-1934) – радянський державний і партійний діяч. Перший секретар ЦК КП(б) Азербайджана (1921-1926), перший секретар Ленінградського обкому ВКП(б) (1928-1934). Член ЦК ВКП(б) (1923-1934).

52. Кіровоградська

53. Ковпака / Ковпака:Ковпак Сидір Артемович (1887-1967) – радянський військовий та державний діяч, генерал-майор. Активний борець проти українського визвольного руху в 1917-1921 рр.: очолював партизанський загін, який боровся з УНР та Українською Державою гетьмана П. Скоропадського (1918). Був начальником трофейної команди 25-ї Чапаєвської дивізії на Південному фронті (1919-1920). Повітовий воєнком, воєнком Павлоградського округу Катеринославської губернії (1921-1926). Один з організаторів партизанського руху в окупованій німцями частині України – командир Путивльського партизанського загону (пізніше – Сумського партизанського з'єднання, ще пізніше – 1-ї Української партизанської дивізії) (1942-1944). Член ЦК КП(б)У. Член Верховного Суду Української РСР (1944-1967). Став одним із символів радянської пропаганди.

54. Ковтюха / Ковтюха:Ковтюх Єпіфан Йович (1890-1938) – радянський військовий діяч. Командуючий Таманською армією (1918 р.). Комкор (1935). Інспектор РСЧА, заступник командуючого військами Білоруського військового округу (1936-1938). Член ВЦВК. 

55. Командарма  Федько / Командарма  Федька: Федько Іван Федорович (1897-1939) – радянський військовий діяч, командарм 1-го ранга (1938).Активний борець проти українського визвольного руху в 1917-1921рр. Організатор і командир Першого Чорноморського революційного полку Таврійської Народної Республіки (березень 1918). Головнокомандуючий революційними військами Північного Кавказу (осінь 1918). Командуючий військами Приволзького ВО
    (1932-1933), Командуючий Приморською групою військ ОКДВА
    (1934-1936), Командуючий військами Київського ВО
    1937-1938). Перший заступник наркома оборони СРСР (1938-1939), член Головної воєнної ради РСЧА (1938-1939). Член Президії Верховної Ради  СРСР (1938-1939).

56. Конева / Конєва: Конєв Іван Степанович (1897-1973) – радянський військовий та державний діяч, Маршал Радянського Союзу (1944). Головнокомандуючий Сухопутними Військами СРСР (1946-1950, 1955-1956). Головнокомандуючий Об’єднаними збройними силами країн Варшавського договору (1955), в цій якості керував придушенням Угорської антикомуністичної революції 1956 року.  Член ВЦВК (1931-1934). Кандидат в члени ЦК КПРС(1939-1952). Член ЦК КПРС (1953-1973).

57. Косиора / Косіора: Косіор Станіслав Вікентійович(1889-1939) – радянський партійний та державний діяч.Активний борець проти українського визвольного руху в 1917-1921. Член оргбюро по створенню КП(б)У (1918). Генеральний секретар та Перший Секретар ЦК КП(б)У (1928-1938), член Політбюро ЦК ВКП(б).Член ВЦВК, ЦВК СРСР. С. Косіор – безпосередній організатор політики фізичного і духовного геноциду українського народу, що виявився в ліквідації «українізації» і проведенні політики русифікації, організації штучного Голодомору 1932–1933 в Україні, розгортанні антиукраїнського терору, фабрикуванні численних політичних процесів та масовому винищенні національної інтелігенції. Саме за часів С. Косіора було піддано репресіям або доведено до самогубства цілу плеяду націонал-комуністичних діячів — Хвильового, Скрипника.

58. Котовского / Котовського:Котовський Григорій Іванович (1881-1925) – радянський військовий та політичний діяч. Активний борець проти українського визвольного руху в 1917-1921. Зробив кар'єру від кримінального злочинця до члена Всеросійського ЦВК. Член Реввійськради СРСР. Голова ревізійної комісії Центрального управління промрадгоспами (1925). Один з ініціаторів створення Молдавської Автономної СРР у складі УСРР. Став одним із символів радянської пропаганди.

59. Кочубея / Кочубея:Кочубей Іван Антонович(1893-1919) – радянський військовий діяч. Командир 2-ої бригади Особливої кавдивізії 12-ої армії РСЧА. Став одним із символів радянської пропаганди.

60. Кржижановского / Кржижанівського: Кржижанівський Гліб Максиміліанович (1872-1959) – радянський партійний і державний діяч, найближчий друг В. І. Леніна.Член ЦК ВКП(б) (1903-1905, 1924-1939). Голова Державної планової комісії при Раді Народних Комісарів СРСР (1921-1930). Член ЦВК СРСР (1927-1937).

61. Крупской / Крупської: Крупська Надія Костянтинівна (по чоловікові – Ульянова) (1869-1939) – радянська партійна і державна діячка, агітаторка, активістка радянської цензури та антирелігійної пропаганди. Ідеолог комуністичного виховання молоді. Заступник наркома просвіти РРСФР (1928-1939). член ЦКК партії (з 1924), член ЦК ВКП(б) (з 1927). Член ВЦВК і ЦВК СРСР.

62. Кузнецова / Кузнецова: Кузнєцов Олексій Олександрович (1905-1950) – радянський партійний і державний діяч.  Перший секретар Ленінградського обкому та міському ВКП(б) (1945-1946). Секретар ЦК ВКП(б) (1946-1949). Начальник Управління кадрів ЦК ВКП(б)            (1946-1949).

63. Куйбышева / Куйбишева: Куйбишев Валеріан Володимирович (1888-1935) – радянський партійний і державний діяч.  Член ЦКК ВКП(б) (1923-1927), член ЦК ВКП(б) (1922-1923, 1927-1935), член Політбюро ЦК ВКП(б) (1927-1935). Нарком Робітничо-селянської інспекції СРСР (1923-1926). Голова Вищої ради народного господарства СРСР (1926-1930). Голова Державної планової комісії при Раднаркомі СРСР (1930-1934).

64. Лазо / Лазо: Лазо Сергій Георгійович(1894-1920) – радянський військовий та політичний діяч.Активний учасник встановлення радянської влади в Сибіру та на Далекому Сході. Заступник голови Військової ради Тимчасового уряду Далекого Сходу.  Став одним із символів радянської пропаганди.

65. Ленина / Леніна: Ленін (Ульянов) Володимир Ілліч (1870-1924) – лідер російського та міжнародного комуністичного руху, теоретик комунізму, радянський партійний та державний діяч. Засновник РСДРП(б)-РКП(б). Один з головних творців тоталітарної держави РСФРР, пізніше – СРСР, ІІІ Комуністичного Інтернаціоналу. Голова РаднаркомуРСФРР (1917-1924), СРСР (1922-1924). Активний борець проти українського визвольного руху в 1917–1921. Став одним із символів радянської пропаганди.

66. Ленина / Леніна (площа)

67. Ленинградская / Ленінградська

68. НКМЗ імені Леніна

69. ПК імені Леніна

70. Ульяновская / Ульянівська

71. Ильича /  Ілліча

72. Литвинова / Литвинова: Литвинов Максим Максимович (справжнє ім’я – Меєр-Генох Моїсейович Валлах (1876-1951) – радянський дипломат і державний діяч. Нарком іноземних справ СРСР (1930-1939). Член ЦК ВКП(б) (1934-1941).

73. Луначарского / Луначарського: Луначарський Анатолій Васильович(1875-1933) – радянський державний діяч, агітатор і пропагандист, теоретик мистецтва і літератури, письменник, публіцист, мистецтвознавець. Вважається одним з організаторів і теоретиків радянської системи загальної освіти, вищої та професійно-технічної освіти. Під його керівництвом радянська система освіти була зорієнтована перш за все не на отримання знань, а на ідеологічну обробку підростаючого покоління з точки зору комуністичної ідеології. Уповноважений РВР (Реввоєнрада) Республіки на фронтах і в прифронтових районах (1918-1920). Перший нарком освіти РСФРР та СРСР (1917-1929). Автор нового методу радянського мистецтва  – соціалістичного реалізму. Луначарський виявився причетним до масової висилки видатних російських учених і мислителів за кордон, а також масових звільнень викладацького складу із закладів освіти за політичними мотивами. Голова Вченого комітету при ЦВК СРСР (1929-1933), повпред СРСР в Іспанії (1933).

74. провулок Луначарского / Луначарського

75. Маневича / Маневича: Маневич Лев Єфімович (Ізраїльович) (агентурний псевдонім — Эт’єн) (1898-1945) – радянський військовий діяч, військовий розвідник-нелегал, полковник (1935), Герой Радянського Союзу. Командир загону особливого призначення (ЧОН) (1919). Служив в Розвідуправлінні РСЧА, виконуючи за кордоном розвідувальні завдання (Австрія, Італія) (1924-1936). Однією із спеціалізацій Маневича була організація вбивств «ворогів радянської влади» за кордоном, в тому числі емігрантів, агентів-перекинчиків тощо.

76. Маршала Рокоссовского / Маршала Рокосовського: Рокосовський Костянтин Костянтинович (1896-1968) – радянський партійний, державний та військовий діяч, Маршал Радянського Союзу (1944). У 1931-1936 рр. служить на Далекому Сході у складі частин спеціального призначення, охороняючи КВЖД – стратегічну залізницю до її продажу в 1935 р. Японії. Комкор (1936). Заступник Міністра оборони СРСР — головний інспектор Міністерства оборони (1956-1962), генеральний інспектор Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР (1962-1968). Член ВЦВК (1936), кандидат в члени ЦК КПРС (1961-1968).

77. Менжинского / Менжинського: Менжинський В'ячеслав Рудольфович (1874-1934) – радянський партійний і державний діяч, чекіст, наступник Ф. Е. Дзержинського на чолі ОДПУ (1926-1934).

78. Мориса Тореза / Моріса Тореза: Торез Моріс (1900-1964) – діяч французького і міжнародного робочого і комуністичного руху, генеральний секретар Французької комуністичної партії (1930-1963), активний функціонер Комінтерну. Політична орієнтація – вірний сталініст.

79. Орджоникидзе / Орджонікідзе: Орджонікідзе Григорій Константинович (1886-1937) –  радянський партійний і державний діяч. Член Політбюро ЦК ВКП(б) (1930-1937). Нарком важкої промисловості СРСР (1932-1937). Голова ЦКК ВКП(б) (1926-1930).

80. Островского / Островського: Островський Микола Олексійович (1904-1936) – радянський військовий і партійний діяч, письменник. Активний борець проти українського визвольного руху в 1917-1921.Воював добровольцем в кавалерійській бригаді Г. Котовського та в 1-й Кінній армії (1919-1920). Брав участь в боротьбі с повстанським рухом в частинах особливого призначення (ЧОН). Був співробітником ЧК в Ізяславі (1920-1921). Був секретарем райкома комсомолу в Берездові та Ізяславі (1922-1923), потім – секретарем окружкому комсомолу в Шепетовці (1924). Став одним із символів радянської пропаганди.

81. Пархоменко / Пархоменко: Пархоменко Олександр Якович (1886-1921) – радянський військовий діяч. Воєнком Харківської губернії (1919), командир кавалерійської дивізії РСЧА (1920-1921). Активний борець проти українського визвольного руху в 1917-1921.Став одним із символів радянської пропаганди.

82. Петровского / Петровського:Петровський Григорій Іванович (1878-1958) – радянський партійний і державний діяч. Активний борець проти українського визвольного руху в 1917-1921. Голова Всеукраїнського Ревкому (1919-1920). Голова ВУЦВК (1920-1938). Член ЦК РКП(б)-ВКП(б) (1921-1939), кандидат в члени Політбюро ЦК ВКП(б) (1926-1939).

83. Днепропетровская / Днепропетровська

84. Подвойского / Подвойського: Подвойський Микола Ілліч(1880-1948) – радянський партійний, державний та військовий діяч. Нарком з військових справ РРФСР (1917-1918), організатор РСЧА. Активний борець проти українського визвольного руху в 1917-1921. Член ЦКК ВКП(б) (1923-1928). Голова Виконкому Спортінтерну (1921-1926), керівник Головного управління загальною військовою підготовкою — Всевобучу (1920-1926).

85. Постышева / Постишева: Постишев Павло Петрович (1887-1939) – радянський державний, партійний діяч, партійний пропагандист і публіцист. Другий секретар ЦК КП(б)У (1933-1937). Один з головних організаторів Голодомору в Україні 1932-1933 рр. Кандидат в члени Політбюро ЦК ВКП(б) (1934-1938). 

86. Потемкина / Потьомкіна: Потьомкін Володимир Петрович (1874-1946) – радянський державний діяч, дипломат, партійний пропагандист і агітатор. Член Реввоєнради 6-ої армії, начальника політвідділу Західного, а потім Південного фронтів (1919-1920). Член радянської Репатріаційної комісії у Франції (1922), голова Репатріаційної комісії в Туреччині (1923), генконсул в Стамбулі (1924-1926), радник повпредства СРСР у Туреччині (1927-1929), повпред в Греції (1929-1932), повпред в Італії (1932-1934), повпред СРСР у Франції (1934-1937), перший заступник народного комісара закордонних справ СРСР (1937-1940). Член ЦК ВКП(б) (1939-1946).

87. Примакова / Примакова: Примаков Віталій Маркович (1897-1937) – радянський військовий діяч. Активний борець проти українського визвольного руху в 1917–1921. Організатор Червоного козацтва (січень 1918 р.).Командир 1-го Кінного корпусу Червоного козацтва (1920-1924). Начальник Вищої кавалерійської школи в Ленінграді (1924-1925). Воєнний аташе в Афганістані (1927-1929). Керівник спецоперації РСЧА в Афганістані, під ім’ям Рагіб-бея (1929). Воєнний аташе в Японії (1930). Член Військової ради при народному комісарі обороні СРСР (1935-1936).

88. Розы Люксембург / Рози Люксембург: Люксембург Розалія (1971-1919) – видатна діячка німецького і міжнародного комуністичного руху, німецький політик, теоретик марксизму, одна із засновниць Комуністичної партії Німеччини.

89. Руденко / Руденко: Руденко Сергій Ігнатович (1904-1990) – радянський військовий діяч.  Командуючий ВДВ (1948-1950). Маршал авіації (1955). Перший заступник головнокомандуючого ВПС (1953-1968). Кандидат в члени ЦК КПРС (1961-1966).

90. Рудзутака / Рудзутака: Рудзутак Ян Ернестович (1887-1938) – радянський державний, партійний і профспілковий діяч. Член ЦК ВКП(б) (1920-1937), член Політбюро ЦК ВКП(б) (1926-1932). Член ЦВК СРСР.

91. Саркисова / Саркісова: Саркісов Саркіс Артемович (1898-1938) – радянський державний, партійний діяч.Голова Воронізької облспоживспілки, голова Воронізького облкоопхлібосоюзу (1928-1929), голова «Хлібцентру» (1930-1932), голова Комітету заготівель при РНК СРСР (1932-1933). Перший секретар Сталінського (Донецького) обкому КП(б)У (1933-1937). Член Політбюро ЦК КП(б)У (1933-1937), кандидат в члени ЦК ВКП(б) (1934-1937).

92. Свердлова / Свердлова: Свердлов Яків Михайлович(1885-1919) – радянський державний, партійний діяч. Член ЦК РСДРП(б), РКП(б). Голова ВЦВК РСФРР (формальний голова РСФРР в листопаді 1917 –

    березні 1919 рр). Як голова ВЦВК РСФРР, був одним з головних організаторів розгону Установчих зборів, «червоного терору», розстрілу царської сім’ї, розкозачування.

93. Скрипника / Скрипника: Скрипник Микола Олексійович (1872-1933) – радянський державний, партійний діяч.Активний борець проти українського визвольного руху в 1917–1921. Голова Народного секретаріату УНР (1918). Голова оргбюро по створенню КП(б)У (1918). Член колегії ВЧК та завідуючий відділом ВЧК з боротьби з контрреволюцією (1918),  завідуючий секретно-оперативним відділом ВЧК (грудень 1918-січень 1919). Нарком державного контролю УСРР (1919), нарком внутрішніх справ УСРР (1921), нарком юстиції та Генеральний прокурор УСРР (1922-1927), нарком освіти УСРР (1927-1933), заступник Голови Раднаркому УРСР та голова Держплану УРСР (1933).

94. Стахановская / Стаханівська: Стаханов Олексій Григорович(1906-1977) – шахтар-новатор вугільної промисловості, засновник у 1935 р. стахановського руху (соціалістичне змагання) в промисловості і сільському господарстві, використаний для підвищення норм виробітку на 25-50%, працівник радянської номенклатури.  В 1943-1957 рр.  працював начальником сектору соціалістичного змагання в Народному комісаріаті вугільної промисловості СРСР в Москві. Став одним із символів радянської пропаганди.

95. Тельмана / Тельмана: Тельман Ернст (1886-1944) – видатний діяч німецького та міжнародного комуністичного руху, голова КПН (1924-1935). Керівник бойового крила КПН – організацією Рот Фронт. Політична орієнтація – вірний сталініст.

96. Тухачевского / Тухачевського: Тухачевський Михаїл Миколайович (1893-1937) – радянський військовий та державний діяч, військовий теоретик, Маршал Советского Союза(1935). Командуючий каральними військами з придушення антирадянських повстань: в Білорусі, Булак-Балаховича (1920), гарнізона Кронштадта (1921), в Тамбовській губернії (1921).Начальник Штаба РСЧА (1925-1928), начальник озброєнь РСЧА 1931-1937), заступник наркома оборони СРСР (1934-1937).

97. Уборевича / Уборевича: Уборевич Ієронім Петрович(1896-1937) –радянський військовий та державний діяч, командарм 1-го рангу (1935). Активний борець проти українського визвольного руху в 1917-1921. Брав найактивнішу участь в розгромі селянських повстанців Н. Махна (1921), потопив у крові селянські повстання на Тамбовщині та Мінській губернії (1020-1921). Заступник командуючого Збройними силами України і Крима (1921). Військовий міністр Далекосхідної Республіки та головнокомандуючий Народно-революційної армії та флота ДСР (1922). Член Реввоєнради СРСР (1926-1934). Заступник Голови Реввоєнради СРСР  та начальник озброєнь РСЧА (1930-1931). Член ЦК ВКП(б) (1930-1937).

98. Урицкого / Урицького:Урицький Мойсей Соломонович (1873-1918) – радянський політичний діяч, відомий, насамперед, своєю діяльністю на посаді голови Петроградської надзвичайної комісії (ЧК), як організатор масових розстрілів.

99. Фадеева / Фадєєва: Фадєєв Олександр Олександрович (1901-1956) – радянський державний діяч, письменник. Заступник голови Оргкомітету по створенню Спілки письменників СРСР (1932-1939), генеральний секретар і голова правління Спілки письменників СРСР (1946-1954).Член ЦК ВКП(б)-КПРС (1939-1956). Активний учасник сталінських ідеологічних кампаній 1946-1952 рр., був одним з винуватців репресій серед радянських письменників.

100. Фиолетова / Фіолетова: Фіолетов Іван Тимофійович (1884-1918) – радянський партійний і державний діяч.Член Кавказького крайового комітету РСДРП(б) (1917), нарком у справах народного господарства Бакинської Ради Народних Комісарів, проводив націоналізацію нафтової промисловості та налагоджував забезпечення нафтою Радянської Росії (квітень-червень 1918).

101. Фрунзе / Фрунзе: Фрунзе Михаїл Васильович (1885-1925) – радянський військовий та державний діяч. Активний борець проти українського визвольного руху в 1917-1921. Голова Революційної військової ради СРСР (1925). Нарком з військових та морських справ СРСР (1925). Кандидат в члени Політбюро ЦК ВКП(б) (1924-1925).

102. Фурманова / Фурманова:Фурманов Дмитрій Андрійович (1891-1926) —радянський військовий та державний діяч, письменник-прозаїк.ОчолювавІваново-Вознесенський окружком РКП(б) (1918р.), політичне управління Туркестанського фронту (1919-1920 рр.), Московську асоціацію пролетарських письменників (МАПП) (1924-1925 рр.). Працював начальником відділу в Політуправлінні РВС (1921-1922 рр.).

103. Хосе Диаса / Хосе Діаса: Хосе Діас Рамос (1896-1942) – іспанський профспілковий діяч, Генеральний секретар Комуністичної партії Іспанії в (1932-1942). Працював в Секретаріаті Комінтерна (1038-1942).

104. Чапаева / Чапаєва:Чапаєв Василь Іванович (1887-1919) – радянський військовий діяч, командир 25-ї стрілецької дивізії. Став одним із символів радянської пропаганди.

105. Черняховского / Черняховського: Черняховський Іван Данилович(1906-1944) – радянський військовий діяч, генерал армії (1944).

106. Чичерина / Чичеріна: Чичерін Георгій Васильович (1872-1936) – радянський державний діяч і дипломат. Нарком закордонних справ РСФРР і СРСР (1918-1930).  Член ЦВК СРСР 1-5 скликання, член ЦК ВКП(б) (1925-1930).

107. Чубаря / Чубаря: Чубар Влас Яковлевич (1891-1939) – радянський  державний і партійний діяч. Член ВЦВК, ВУЦВК, ЦВК СРСР. Член Політбюро ЦК ВКП(б) (1935-1938). Голова РНК УРСР (1926-1935). Нарком фінансів СРСР (1937-1938). 

108. Чуйкова / Чуйкова: Чуйков Василій Іванович (1900-1982) – радянський військовий діяч, Маршал Радянського Союзу (1955). Головнокомандуючий Групою радянських окупаційних військ в Німеччині та начальник Радянської воєнної адміністрації в Німеччині (1949-1953), командуючий Київським воєнним округом (1953-1960), ГоловнокомандуючийСухопутними військами СРСР (1960-1964), заступник Міністра оборони СРСР (1960-1964), Начальник військ цивільної оборони СРСР (1961-1972).Член ЦК КПРС (1961-1982).             

109. Шаумяна / Шаумяна: Шаумян Степан Георгійович (1878-1918) – радянський партійний і державний діяч.Голова Кавказького крайового комітету РСДРП(б) (1917), 1-й Голова Бакинської Ради Народних Комісарів (квітень-червень 1918).

110. Ширшова / Ширшова: Ширшов Петро Петрович (1905-1953) – радянський партійний і держаний діяч.Народний комісар, потім міністр морського флоту СРСР (1942-1948). 

111. Шкадинова / Шкадінова: Шкадінов Микола Іванович (1890-1943) – радянський партійний і держаний діяч. Активний борець проти українського визвольного руху в 1917–1921 рр. (очолював придушення виступу українських військових частин Армії УНР у Бахмуті, в 1918 р.). Секретар Словʼянського райкому РКП(б), голова Словʼянського повітвиконкому (1920 р.). Голова виконкому Сталінської окружної ради (1927 р.). Обирався членом ВУЦВК УСРР.

112. Щаденко / Щаденка: Щаденко Єфим Афанасійович (1885-1951) – радянський військовий та державний діяч, генерал-полковник (1942). Член ЦКК (1930-1934), член ЦК ВКП(б) (1939-1941).

113. Щербакова / Щербакова: Щербаков Олександр Сергійович  (1901-1945) – радянський партійний і держаний діяч. Заступник завідуючого Організаційно-інструкторським відділом ЦК ВКП(б) (1932-1934), заступник завідуючого відділом культури і пропаганди ленінізму ЦК ВКП(б) (1934-1935), з 1935 року за сумісництвом завідуючий відділом культпросвітроботи ЦК ВКП(б), в 1943-1945 також був завідуючим відділом міжнародної інформації ЦК ВКП(б). Начальник Радінформбюро з його утворення 24 червня 1941 р., 1942 года стал также начальник Головного політуправління РСЧА (1942-1945).З 1934 року фактично 1-й секретар Союзу письменників СРСР. Перший секретар Сталінського (Донецького) обкому КП(б)У (1938), перший секретар Московського обкому КП(б)У (1941-1945). Член ЦК ВКП(б) (1939-1945), кандидат в члени Політбюро ЦК ВКП(б) (1941-1945).

114. Щорса / Щорса: Щорс Микола Олександрович(1895-1919) – радянський військовий діяч. Активний борець проти українського визвольного руху в 1917–1921. Командував 1-ою Українською радянською дивізією, 44-ою стрілецькою  дивізією РСЧА.Став одним із символів радянської пропаганди.   

115. Энгельса / Енгельса: Енгельс Фрідріх (1820-1895) – німецький і міжнародний політичний діяч, філософ-матеріаліст, історик, публіцист, один із основоположників марксизму та засновників міжнародного комуністичного руху, теоретик комунізму, один із засновників Першого Інтернаціоналу.   Друг і соратник Карла Маркса. Став одним із символів радянської пропаганди.

116. Якира / Якіра: Якір Іона Еммануїлович (1896-1937) – радянський військовий діяч,командарм 1-го рангу (1935). Активний борець проти українського визвольного руху в 1917-1921. Командир Тираспольського зведеного загону в боях проти УНР (1918). Командир 45-ї стрілецької дивізії на Південному фронті (1919-1920). Командуючий збройними силами України і Криму (1923-1924). Командуючий військами Київського військового округу (1925-1937).  Член РВР СРСР (1930-1934), член Військової ради НКО СРСР (1936-1937). Кандидат в члени ЦК ВКП(б) (1930-1934), член ЦК ВКП(б) (1934-1937).

117. вул. 12 Декабря (захоплення Харкова Червоною Армією та успішне завершення Харківської наступальної операції Південного фронту проти білогвардійських військ генерала А. Денікіна у 1919 році, в ході Громадянської війни в Росії 1918-1920 рр.)

118. вул. 20 лет Октября (Ювілей Жовтневої революції в 1937 р.)

119. вул. 26 Июня (відкриття 26 червня 1929 р. в Москві XVI з’їзду ВКП(б); затвердив гасло «П’ятирічку – в чотири роки»)

120. вул. 26 Бакинских  Комиссаров (більшовики-члени Бакинської Комуни – Бакинської Ради Народних Комісарів)

121. вул. III Интернационала (Комінтерн – міжнародна комуністична організація в 1919-1943 рр., м. Москва)

122. вул. III Съезда Колхозников (відбувся в 1969 р.)

1. вул. VII Конгресса (VII Когрес Комінтерна відбувся в 1935 р.)

2. вул. XVII Партсъезда (XVII з’їзд ВКП(б) відбувся в 1934 р.; «З’їзд переможців»; «З’їзд розстріляних»)

3. вул. XIX Партсъезда (XІХ з’їзд КПРС відбувся в 1952 р.)

4. вул. ХХІІ Парсъезда (XXII з’їзд КПРСвідбувся в 1961 р.)

5. вул. 40 Лет ВЛКСМ (Ювілей ВЛКСМ в 1958 р.)

6. вул. 50 Лет ВЛКСМ (Ювілей ВЛКСМ в 1968 р.)

7. вул. Авроры (крейсер «Аврора» - бойовий корабель Балтійського флоту Росії, який 25 жовтня 1917 року в 21 годину 40 хвилин, за наказом Військово-революційного комітету більшовиків, зробив холостий гарматний постріл – сигнал до штурму Зимового палацу і поваленню влади Тимчасового Уряду, що став ключовим моментом більшовистського державного перевороту в Російській імперії. Крейсер «Аврора» став одним із символів радянської пропаганди)

8. вул. Беломорская (Названа на честь Біломорсько-Балтийського канала, до 1961 р. —  Біломорсько-Балтийський канал імені Сталіна, скорочено, Біломорканал  — канал, з’єднуючий Біле море з Онезьким озером. Збудований у 1931-1933 рр. в рекордно короткі строки, він став першим в СРСР повністю табірним будівництвом силами політв’язнів. Підрозділ ГУЛАГа на каналі називався «Беломоро-Балтийский лагерь» («БелБалтЛаг») і відзначався високою смертністю працюючих в нелюдських умовах в’язнів.

9. вул. Большевистская

10. вул. Волочаевская (Волочаєвський бій – одна з найбільших битв заключної частини Громадянської війни в Росії 1918-1920 рр., що відбувся 5-14 лютого 1922 р. в районі станції Волочаївка Амурської залізниці, на підступах до м. Хабаровська. Складова частина Хабаровського походу Народно-революційної армії Далекосхідної Республіки з метою оволодіння Волочаївським укріпрайоном, захоплення м. Хабаровська і всього Примор’я)

11. вул. Гвардейцев Кантемировцев (4-а гвардійська танкова Кантемирівська дивізія імені Ю. В. Андропова – елітне з’єднання танкових військ Збройних сил Росії. Розквартирована в підмосковному Наро-Фомінську. Сформована в червні 1942 р. в Сталінграді як 17-й танковий корпус РСЧА. Військові підрозділи дивізії брали активну участь в агресивних військових операціях Російської Федерації в Південній Осетії (1997), в Чечні (1994-1996; 1999-2001), в Україні на Донбасі (серпень 2014-липень 2015):  бої за м. Іловайськ, м. Дебальцеве, с. Широкіне, с. Піски,  м. Щастя)

12. вул. Героев Союза (на честь героїв СРСР – Союзу Радянських Соціалістичних Республік)

13. вул. Искры(«Іскра» – політична нелегальна газета марксистського спрямування, центральний друкований орган Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП). Виходила в 1900-1905 роках)

14. вул. Каховки (в ході Громадянської війни в Росії 1918-1920 рр., під м. Каховка, на так званому Каховському плацдармі, в серпні-жовтні 1920 р., після запеклих боїв, підрозділами Червоної Армії був зупинений наступ із Криму білогвардійських військ генерала П. Врангеля)

15. вул. КІМа (КІМ – абревіатура від Комуністичний Інтернаціонал Молоді – міжнародна молодіжна організація молодих комуністів, що діяла в 1919-1943 рр. як секція Комінтерна та під його керівництвом)

16. пров. Колхозный (Колгосп (від скорочення – колективне господарство; рос. колхоз) –форма сільськогосподарського підприємства, шляхом виробничого об'єднання селян для колективного ведення сільського господарства, що ґрунтується на усуспільненні основних засобів виробництва, грошових накопичень, всієї продукції, яку вони виробляли тощо. Керівництво колективного господарства — голову колгоспу і правління, – формально повинні були обиратися на загальних зборах колгоспників, але їхні кандидатури (що, як правило, обирались одноголосно), рекомендували (фактично призначали) районні чи обласні комітети компартії. Фактично колгоспи виконували вказівки партійної влади, не маючи права змінювати доведені владою планові показники виробництва, а також не розпоряжаючись виробленою колективом продукцією. За невиконання планових показників керівників колгоспу рішенням партійного (районного чи обласного) комітету позбавляли посади. Колгоспи займали важливе місце в складі народного господарства Радянського Союзу) колективне господарство (соціалістична форма виробничого об'єднання трудящих селян для колективного ведення сільського господарства, що ґрунтується на усуспільненні основних засобів виробництва)

17. вул. Коминтерна (Комінтерн – міжнародна комуністична організація в 1919-1943 рр., м. Москва)

18. вул. Коммунистическая

19. вул. Комсомольская (Комсомол – Комуністичний Союз Молоді (ВЛКСМ) – молодіжна організація молодих комуністів, що діяла в РСФРР та СРСР в 1919-1991 рр.)

20. вул. Комсомольская площадь

21. вул. Конституции (на честь Конституції СРСР 1936 р.)

22. вул. Красная Зоря (Червоний колір традиційно вважається необхідним елементом комуністичної (радянської) символіки: червоний прапор, червона зірка, Червона Армія тощо)

23. вул. Красная  пушка (на честь радянського заводу «Пушка»)

24. вул. Красноармейская (на честь Робітничо-Селянської Червоної Армії)

25. вул. Красной  Конницы

26. вул. Краснофлотская

27. вул. Красных  Маршалов

28. вул. Красных  Партизан

29. вул. Октябрьская (Велика Жовтнева соціалістична революція –  назва державного перевороту в Російській імперії 7 листопада 1917 р. (25 жовтня, за ст. ст.), з метою встановлення в Росії партійної диктатури більшовиків (РСДРП(б)-РКП(б) та побудови комуністичної тоталітарної держави)

30. вул. Октябрьский проспект

31. пос. Октябрьский

32. вул. Профинтерна (Червоний інтернаціонал профспілок / Червоний Профінтерн / Профінтерн – міжнародна організація радикальний профспілок в 1921-1937 рр., м. Москва)

33. вул. Революции (Велика Жовтнева соціалістична революція –  назва державного перевороту в Російській імперії 7 листопада 1917 р. (25 жовтня, за ст. ст.), з метою встановлення в Росії партійної диктатури більшовиків (РСДРП(б)-РКП(б) та побудови комуністичної тоталітарної держави)

34. вул. Советская

35. вул. Советской Милиции

36. вул. Совхозная (Радгосп (скор. від радянське господарство; рос. совхоз) – державне сільсько-господарське підприємство, фактично сільсько-господарська фабрика, з націоналізованими засобами виробництва й найманою робочою силою, чим відрізняється від колгоспу, комуни та товариства спільної обробки землі)

37. вул. Социалистическая (Соціалістичний – приналежний до досвіду радянського соціалізму та до утопічної ідеї побудови безкласового суспільства)

38. пер. Социалистический

39. вул. Союзная (на честь СРСР– Союзу Радянських Соціалістичних Республік)

40. вул. Стахановская (Стаханов Олексій Григорович (1906-1977) – шахтар-новатор вугільної промисловості, засновник у 1935 р. стахановського руху (соціалістичного змагання«ударників») в промисловості і сільському господарстві, використаного радянською владою для підвищення норм виробітку на 25-50%. Став одним із символів радянської пропаганди)

41. вул. Ударная (Ударний – пов'язаний з масовим рухом ударників, з ударною працею, яка виконується прискореними темпами, терміново, негайно і першочергово. Термін став одним із символів радянської пропаганди)  

42. вул. Ударников (Ударник (від виразу «ударна праця») – термін, що зародився в роки перших радянських п'ятирічок, позначає працівника, що показує підвищену продуктивність праці. Синонім «стахановця». Термінстав одним із символів радянської пропаганди)

43. вул. Юбилейная (на честь 50-річчя Жовтневої революції в 1967 р.)

44. вул. Юных  Коммунаров (Термін «юні комунари» в 1920-1930-х рр. використовувався як синонім до «комсомольці». Термінстав одним із символів радянської пропаганди)

45. вул. Юных  Ленинцев (Термін «юні ленінці» в 1920-1930-х рр. використовувався як синонім до «комсомольці». Термінстав одним із символів радянської пропаганди)